понедельник, 15 февраля 2016 г.

План-конспект уроку української літератури М.Стельмах "Гуси-лебеді летять". Символ образу гусей-лебедів. Інші образи твору


Мета: продовжити роботу над опрацюванням змісту повісті, з’ясувати символічний образ гусей-лебедів; схарактеризувати інші образи твору (дід, бабуся, тато, мама, Михайлик); розвивати пам’ять, творчу уяву, логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння спостерігати, робити висновки, формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові, поваги до своїх батьків, рідних, оточуючих,риси доброти, порядності, чесності; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

Обладнання: підручник, фото письменника та його сім’ї, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал.

По студених росах знов іде світання,
І дорога лине казкою у даль,
Як моє дитинство, як моє прощання,
Як моя роками стишена печаль.
М.Стельмах

Хід уроку:

Сторінка І
 Який же ти сьогодні молодець

І. Організаційний момент.


Вчитель:
Який же ти сьогодні молодець,
Бо ти проймаєшся усім,
Ти віриш, мрієш!
І ти сьогодні найсправжнісінький мудрець.

1.Вчитель.  Дмитро Павличко: «Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими б  високими і широкими ці дерева не були, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх».

Як ви розумієте ці слова? (Відповіді учнів).

2.  Забезпечення емоційної готовності до роботи.

- Пригадайте, будь ласка, якусь приємну мить зі свого дитинства.

- Я сподіваюся, що ці спогади створили вам позитивний настрій і налаштували на активну роботу на уроці.

А  тепер пригадаймо, творчість якого  письменника ми вивчаємо, і яке відношення має слово «дитинство» до нашого уроку?   (Відповіді учнів).
Сторінка 2

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
    1.Розгадування кросворда.
Сторінками життя і творчості М. Стельмаха






1




2







3






4







5






6






7








8










  1. Про кого М.Стельмах писав: «В її устах душі насіння було святим словом».
  2. Михайлик повсякчас мріяв про те, щоб у нього були…
  3. Ім’я героя, в якого Михайлик хотів за чотири склянки гарбузового насіння отримати для читання «Пригоди Тома Сойєра».
  4. Книга, якою ще малим захоплювався письменник.
  5. Опис природи.
  6. Найулюбленіший письменник Михайлика.
  7. Область, де народився М.Стельмах.
  8. Соціальний статус діда Дем’яна.






         Сторінка 3


2. Повторення відомостей з теорії літератури.

Уч. Будь-який твір з літератури не буде вивчений досконало, якщо ми не зробимо аналіз, а проаналізувати твір без знань з теорії літератури неможливо. Тому 2 сторінка нашого журналу «Літературознавчі знання»

 - На попередньому уроці ми говорили , що повість М. Стельмаха носить автобіографічний характер. Хто пояснить значення  слова «автобіографічний»? (Відповіді учнів).
 - Отже, ми з’ясували, що  в образі Михайлика  автор зобразив себе  у дитячі роки.
- Кому присвятив М.Стельмах свою повість?

- М. Стельмах, написавши ліричну повість «Гуси-лебеді летять», присвятив її дорогим його серцю людям: «Моїм батькам — Ганні Іванівні й Панасу Дем'яновичу з любов'ю і зажурою».

-  Які ще твори автобіографічного характеру ви пам'ятаєте?

 («Мені тринадцятий минало», «Якби ви знали, паничі ...», «І виріс я на чужині ...» Т. Шевченка; «Зачарована Десна»  О.Довженка.

- Що таке символ?
- Як ви думаєте, чому повість називається «Гуси-лебеді летять», адже в ній розповідається про багато інших подій?

Учень: Повість розпочинається хвилюючою картиною: «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді». На крилах своїх вони несли весну і життя. «А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів у синьому піднебессі, по білим хмарам, і вони забриніли, як скрипка. Я тягнусь догори і сам собі не вірю: від зарічки знову над нашою хатою пролітають лебеді!
А вища скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, підіймають на крила мою душу і забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стає мені малому, в цім світі…»
В українському народознавстві існує багато символів: калина, верба, мальви, рушник. Письменник використав символ лебедів. 
Символ лебединої краси – це романтичність душі Михайлика, казка, фантазії в житті дитини, краса рідної природи, це швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.












    Гра «Доміно» Робота в групах (ціль:котра група швидше складе доміно).

-       А чи знаєте ви художні засоби?

Добрий чоловік
Епітет
Голодний як вовк
Порівняння
На човнику й веслі від нас від’їхав травень
Метафора
Пекти раки
Фразеологізм
Гуси-лебеді
Символ
Хмарище
Згрубіле слово
Нащо крилатим грунт під ногами?
Риторичне запитання



















        Сторінка 4
ІІІ.  Повідомлення теми та мети уроку.
       Мотивація навчання школярів.

(Записати у зошит).
Тема: М.Стельмах «Гуси-лебеді летять». Символ образу гусей-лебедів. Інші образи твору
Мета: продовжити роботу над опрацюванням змісту повісті, з’ясувати символічний образ гусей-лебедів; схарактеризувати інші образи твору (дід, бабуся, тато, мама, Михайлик); розвивати пам’ять, творчу уяву, логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння спостерігати, робити висновки, формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові, поваги до своїх батьків, рідних, оточуючих,риси доброти, порядності, чесності; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

-       Подумайте, діти, чого ви хочете навчитися і про що хочете дізнатися на сьогоднішньому уроці як читачі? Запишіть на крилах паперових лебедів, що лежать у вас на партах, свої цілі на урок (діти записують і за бажанням озвучують).

ІV. Основний зміст уроку.

   Сторінка 5.
     1.Сюжет твору.

Учитель: А зараз перевіримо як ви знаєте зміст твору.

Робота в зошитах.
Робота з карточками «Перевір себе сам»

Гра «Визнач правильне твердження»
Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», намагайтеся посилатися на текст твору для підтвердження власної думки.
1.  Ганна Іванівна полюбляла читати Біблію і намагалася прищепи неї інтерес Михайлику.(Ні)
2.  Дідусь Дем'ян зробив для свого онука вітряка.(Так)
3.   М. Стельмах присвятив свою повість дядьку Себастіяну.(Ні)
4.   На думку діда Дем'яна, найдорожчим для бідного чоловіка є земля, подружня вірність і пісня.(Так)
5.  Дядько Себастіян не дозволив Михайлику потрапити на спектакль і оскільки хлопець не мав грошей.(Ні)
6.   Навчаючись у школі, Михайлик починає писати п'єси.(Так)
7.  Люба поважає Михайлика, оскільки він допомагає їй збирати у лісі гриби, ягоди, горіхи.(Ні)
8.   Оскільки Михайлик не мав чобіт, то батько взимку носив його школи на руках, замотавши у кирею.(Так)
9.   Панас Дем'янович на селі був гарним ковалем і майстром з виготовлення вітряків.(Ні)
10. Для Ганни Іванівни книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город.(Так)
11.  Дядько Себастіян воював з нечистою силою. Скільки він відрубав у нечистої хвостів, ратиць, рогів!(Ні)
12.   Михайлик не виявляв бажання вчитися, бо вважав науку нудною нікчемною справою.(Ні)
    Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється І бал.







    Сторінка 6
2. Характеристика образів.

 Образ батька Михайлика — Панаса Дем'яновича
      Цитатна характеристика.
1.  «Я пізнав і не пізнав свого тата. Десь, неначе з далекої темені, і обзивався мені його голос, десь ніби я бачив ці очі, але де — не знаю. Одначе як гарно було пригортатися до цього чоловіка, що однією рукою притримував мої босі ноги, а другою — голову».
2.  «Побалакати з батьком нам не дали сусіди. їх одразу ж набилась повна хата, на столі з'явилися немудрі подарунки... Я захопив у сон батькові слова: «Нічого не вигорить у них, нічого! Коли не втримались на гриві — не вдержаться на хвості!»
3.  «І досі з глибини років озивається голос мого батька, який одного прихмареного  ранку поставив мене, малого, радісного і схвильованого до плуга, а сам стояв біля коней. Дома він про нашу працю говорив, як про щось героїчне: «Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами, а ми собі оремо та й оремо поле».

              Додатковий матеріал.
В образі Панаса Дем'яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім'ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби.

Орієнтовний план до характеристики образу Панаса Дем'яновича
1.Батько Михайлика — лицар-хлібороб.
2.Зовнішність і портрет героя.
3.Риси характеру Панаса Дем'яновича: а) добрий; б) працьовитий; в) відповідальний; г) чуйний.
4.Інші риси: а) авторитетний серед селян; б) шанобливий у ставленні до рідної землі, родини; в) захисник інтересів простого люду.
5.Панас Дем'янович — втілення вікової селянської мудрості.
             Бесіда за питаннями.
-       Яким Михайлик уявляв свого батька? Чого він очікував від нього?
-       Чому батько привчав Михайлика?
-       В чому проявляються батьківська турбота, піклування про сина?
-       Що свідчить про батьківську самовідданість синові?
-       Чи було соромно батькові за Михайлика-школяра? Відповідь вмотивуйте.


Образ матері Михайлика — Ганни Іванівни 
  Цитатна характеристика.
1. « Цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені. І я теж, як свято, очікую того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито. І як досадно буває, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами. Я й досі впевнений, що холодність збіднює і світ, і душу навіть дуже розумним людям». (Михайлик про мамину поетичну вдачу) .
2. «Он прочитав один розумник геть усю Біблію і позбувся того, що мав у черепку,— показуючи пальцем на лоба, страхає мене святим письмом». (Ставлення матері до Біблії)
3. «В її устах і душі «насіння» було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її                    вічними супутниками-нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на са­моті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи,  щоб вона родила на долю всякого: і роботящого, і ледачого».
4. «Коли на городі з'являвся перший пуп'янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалось стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, м'яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче от радості дерево, коли надходить весна, і як у розімлілому соняшнику ночує оп'янілий джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем...»
5. «Що їй думалось тоді, моїй сільській босоногій Ярославні, перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й досі схиляю свою вже посивілу голову. Не знаю, як би склалась моя доля, коли б біля неї  не стояла, мов благання, моя зажурена мати. Я й досі чую на своєму чолі, біля свого серця спокій і тепло її позазілюваних, потрісканих рук. Може, тому його й було так багато, що воно трималося не на по­верхні, а в глибоких шпаринах материнських рук...»
             Додатковий матеріал.
Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.
Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село.
Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною.
У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «...Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин».

Орієнтовний план до характеристики образу Ганни Іванівни.
1.Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди.
2.Зовнішність героїні.
3.Риси характеру матері Михайлика: а) щира; б) добра; в) працьовита; г) уважна; д) справедлива; е) наполеглива; є) цілеспрямована.
4.Ставлення Ганни Іванівни до природи, городини, художніх творів, Біблії.
5.Ганна Іванівна — це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки.

Бесіда за питаннями.
-       Чому вчить мати сина?
-       Що свідчить про те, як мати постійно піклується про здоров’я своєї дитини?
-       Як Ганна Іванівна прищеплює синові любов до землі-годувальниці?
Наведіть приклади, посилаючись на текст твору.
-       Чи була мати суворою по відношенню до свого сина?
-       Як мати поставилася до сина, коли той без дозволу взяв ночовки, насіння?
-       Яким Ганна Іванівна хотіла бачити Михайлика у майбутньому? Чи відчуваєте ви теплоту, ласку, лагідність своїх матерів по відношенню до себе? В чому це виявляється?




Фізкультхвилинка

_- Що таке пантоміма?( Вид сценічного мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою міміки, жестів, пластики тіла тощо).

        Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів…в Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. І радість , і смуток, і срібний передзвін огортають мене своїм снуванням.
        Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані зеленим мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорнотіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу.
        І цей увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і віддаляє та й віддаляє лебедів.


Або     Гуси-лебеді летіли,
            На лужок зелений сіли.
            Походили, покружляли,
            Піднялись і полетіли.
            А діти за парти тихенько сіли
       Дід Дем’ян
      Цитатна характеристика.
1. «Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем'ян, його знав увесь повіт. Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев'яні квіти розкидає по них. Залізо й дерево аж співали у діда, поки сила не повиходила з його рук. Міг чоловік нехитрим інструментом вирізати і просту людину, і святого.»
2. «...Через те що мого діда знали по всіх довколишніх селах, йому не так просто було дійти до кінської торговиці — його одразу потягли ті незаконні «дімки», де люди по-різному залишали свої гроші: набиралися за них веселощів, а інші — смутку. Дід саме був із тих, що купляють веселощі на душу, а рум'янці на вид».
3. «Найдорожчим для бідного чоловіка є земля, вірна жінка і пісня».
4. «З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху посміювалися наші вуличани. Де ж це видно так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна і отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз його сварила бабуся. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму».
5. «...Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда. Прокинувся він на світанку з хворобою в грудях. ЇЇ вже не змогли вигнати ні піч, ні парене зерно, ні добра чарка. Через три дні спочивав у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка і шавлі...»

Орієнтовний план до характеристики діда Дем’яна.
     1.Дід Дем’ян – представник старшого покоління Стельмахів.
2.Портрет і зовнішність героя.
3.Риси характеру героя: а)добрий, б) розумний; в) працьовитий; г) веселий; д) відчайдушний.
     4.Роль діда у вихованні Михайлика.

Бесіда за питаннями до характеристики діда Дем’яна.
-Яким ви уявляєте діда Дем’яна? Як його описує автор?
- Що цікавого дід розповідав Михайлику?
- Яким чином дідусь прищеплював онуку любов до природи, оточуючого світу?
- За що люди поважали діда Дем’яна?
- В чому прослідковується мудрість дідових розповідей?
- Чи був дід для Михайлика авторитетом?
- Які особливості мови діда Дем’яна? (Доступна, образна, казкова)
- Висловіть власне ставлення до цього героя.



          Бабуся

       Цитатна характеристика.
 1. «Обличчя в бабусі зараз таке, наче вона молиться. Це тому, що вона дуже любить сад, доглядає і уболіває над ним, кожна в ньому нащепа міцно перев'язана стьожками, видертими із рукавів її сорочок».
 2. «Сама ще йде поглянути на свою втіху-садок. Кожне деревце тут посаджене  її руками, й до кожного з них вона мала своє тихе слово. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами, тому я й ув'язуюсь за нею. Але бабуся не полюбляє, щоб хтось прислухався до її розмови з садком. Тому вона зараз тільки підійшла до кількох дерев, поторкала їх руками, щось прошепотіла і незабаром повела мене в хату».
3. «Недовго пережила його й дружина: тяжко засумувавши, вона злягла, а коли почула свою смертну годину, підвелася, сама вибіліла стіни, помастила домівку, принесла з городу прив'ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по хаті і звеліла увечері скликати рідню. При поганенькому, бензином заправленому сліпаку востаннє вечеряла зі своїм родом бабуся. ...Через день бабуню поховали поруч з дідусем».

 Орієнтовний план до характеристики бабусі.
1.Бабуся — проста селянська трудівниця.
2. Зовнішність героїні.
   3.Риси характеру: а) добра; б) щира; в) працьовита; г) чуйна; д) богобоязлива.
4. Любов бабусі до саду.
5.Ставлення дідуся до бабусі.
6. Значення бабусі у формуванні Михайлика.
   Бесіда за питаннями до характеристики бабусі.
-       Коли ви вперше у творі знайомитеся з бабусею?
-       Чим найбільше полюбляла займатися бабуся? Про що це свідчить?
-       До чого бабуся намагалася привчити Михайлика?
-       Як бабуся ставилася до пестощів онука?
-       Що, на ваш погляд, Михайлик цінував у бабусі?
-       Як ви ставитесь до своїх бабусь? Чим вони нагадують бабусю Михайлика?
-        


 Словесне малювання.

Вчитель. Яким ви уявляєте головного героя?

(Відповіді учнів).

- А ось таким показав його режисер фільму Олександр Муратов, який у 1976 році створив кінострічку «Гуси –лебеді летять» за повістю М. Стельмаха, де головну роль зіграв Володимир Чубаєв (фото на проекторній дошці) .

- Наскільки схожий «ваш» Михайлик з цим образом?

 Характеристика образу Михайлика
       Цитатна характеристика.
1. «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі...». «А ще я люблю як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. ...Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».
2. «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю і дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом».
 3. «Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити ін­шим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».
 4. «Я иіколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...»
  5. «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

  6. Мар'яна - Михайлику: «І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, і що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»

         Додаткова інформація.
Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використовується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, і ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо. (Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж  довідатися від дорослих.
Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші... Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята.
 Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п'єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п'єсу. Гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. Вони впускаються крізь світосприймання хлопчика.
     У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості.
 Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.
Подорослівши, Михайлик (чия мрія стати письменником таки збулася) мав підстави сказати про пору власного дитинства, як про «по-своєму прекрасний час». Передусім тому, що попри тяжкі нестатки звідав він і радість спілкування з людською дорогою і красою, вбираючи в свою душу отой самий лад хліборобського життя, хай і порушений гострими соціальними катаклізмами.
Орієнтовний план до характеристики образу Михайлика.
1.Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик,
2.Портрет і зовнішність героя.
3.Риси характеру: а) чемний; б) добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий; е) цілеспрямований; є) допитливий; ж) щирий; з) веселий; и) чулий.
 4.Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнати світ; г) читання книг та написання власних творів; д) талановитий.
 5.Михайлик та інші герої твору.
 6.Значення образу Михайлика.

Бесіда за питаннями до характеристики Михайлика.
-       Чим Михайлик відрізнявся від інших героїв твору?
-       За допомогою кого і чого формується кругозір, світогляд героя? (Намалювати схему на дошці).


Схема формування Михайлика як особистості



             Мар’яна                         природа


школа                                                        мати

батько                    Михайлик          дядько Себастіян

     бабуся                                       дідусь
                     
                         Люба

-       Чим захоплювався хлопчик в дитинстві? Як це вплинуло на майбутнього письменника?
-       Які книжки полюбляв читати Михайлик?
-       Як хлопчик ставився до навчання в школі? Чим це пояснити?
-       Чому герой по різному ставиться до мешканців села? Наведіть два-три приклади.
-       В чому виявляється доброта, чемність хлопчика?
-       Чим пояснити те, що політ гусей-лебедів Михайлик сприймав по-особливому?
-       Який талант мав хлопчик?
-       Чи вдалося М.Стельмаху реально відобразити власне дитинство у творі?

Сторінка 7.
Творча робота
Скласти сенкан до образу Михайлика.

 Сторінка 8.

Кольорове відтворення внутрішнього світу хлопчика.

- Ми багато дізнались про головного героя, про його внутрішній світ, оточення. А тепер спробуйте за допомогою кольорових олівців  намалювати душу Михайлика такою, якою ви її уявляєте. На виконання завдання  відводимо  30с.  (Всі учні демонструють зображення, 2-3 дітей коментують)

Вчитель. Малюнки у вас переважно різнобарвні, як і наша природа,вони виражають  добро і щирість .Я бажаю, щоб у вас у душі  завжди було тепло і яскраво, щоб ви вміли бачити красу, що оточує вас,цінували і оберігали її.





   

    Сторінка 9.

V. Підсумок уроку.

1. Рефлексія досягнення визначених  цілей.

- Отже, наш урок підходить до завершення, давайте повернемося до цілей, які ми ставили на початку уроку і записували на паперових лебедях . Проаналізуйте свою роботу на уроці : запишіть результати на іншому боці макету і визначте, над якими цілями вам  ще потрібно працювати .
(Діти за бажанням озвучують свої досягнення за урок і приклеюють лебедів до дошки у вигляді ключа .Учень роздає гостям паперових лебедів із побажанням: «Хай до вас завжди повертаються лебеді і приносять на крилах щастя!»).



2. Оцінювання навчальної діяльності.
- Діти, як ви оцінюєте свою роботу на уроці?
- Як оцінюєте роботу класу ?
- Що ви  взяли для себе на майбутнє із сьогоднішнього уроку?
- Що вам сподобалося?
- Що б ви переробили?




- А я відчула задоволення від співпраці з вами, ще раз переконалася , що ви  вчитеся не просто читати тексти , а намагаєтеся бачити ,  чути і відчувати прочитане. Ви формуєте в собі читачів.

Вчитель озвучує і коментує оцінки.

     Сторінка 10.

VІ.Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне: знайти у творі цитати, в яких зображено звичаї та традиції українців.

Завдання для сильніших учнів: скласти кросворд до твору або написати лист-подяку автору, намалювати ілюстрацію.

Вчитель. Приліт лебедів символізує щасливе дитинство, відродження, життя…

Ліна Костенко писала :

Душа летить в дитинство,
Як у вирій,
Бо їй на світі тепло тільки там…


Тож нехай  у ваших душах залишаються тільки  гарні спогади про дитинство, а гуси-лебеді  приносять на своїх крилах щастя…

(Діти приклеюють лебедів до дошки у вигляді ключа .Учень роздає гостям паперових лебедів із побажанням: «Хай до вас завжди повертаються лебеді і приносять на крилах щастя!»).




































Добрий чоловік
Епітет
Голодний як вовк
Порівняння
На човнику й веслі від нас від’їхав травень
Метафора
Пекти раки
Фразеологізм
Гуси-лебеді
Символ
Хмарище
Згрубіле слово
Нащо крилатим грунт під ногами?
Риторичне запитання



Комментариев нет:

Отправить комментарий